Ліс - Шпиль.
Столітній ліс стоїть стіною,
І я не знаю, що зі мною,
Я зачарований увесь,
Цією земною красою.
У дерев гілля – із срібла віти,
Як цему чуду не радіти,
Поки на світі буду жити,
Красу оцю буду любити!
..Пройшло два дні, відлига встала,
У лісі щось страшне настало,
Снігопад, льодопад і гілкопад,
Зверху все летить підряд…
Летіло воно з самого ранку,
А може ще і від світанку,
Ліс перестав стоять стіною,
Мов говорить хотів зі мною.
грудень, 2009;
Лiс - Шпиль
© Copyright: Михаил Онищенко, 2014
Свидетельство о публикации №114033008626
Свидетельство о публикации №114033008626
Рецензии