Шон Маклех - 51 - птица Город

Птах Мiсто
Шон Маклех
              «Те, що відбувається в моїй голові набагато цікавіше ніж те,
               що відбувається за її межами.»
                (Лоуренс Данмор)

У квітні 1964 року я відвідав Стокгольм. Під час того епічного візиту місто зовсім не нагадувало мені ні місто єретиків ні (тим паче!) місто вікінгів. Чомусь асоціювалось воно в мене виключно з сентиментальністю Інгвара Бергмана. А ще з птахом – ні, не з диким гусаком Сельми Лагерлеф, а з сірим журавлем епохи бароко. Блукаючи вулицями цього ностальгічного міста, я зустрів вуличного художника, що сказав мені таке: "Ви не думайте, що Стокгольм – місто ідеальне, тут такі самі проблеми, як і в інших містах…" І тоді я раптом зрозумів, що єдине місто на Землі, яке не має проблем, це Дублін. І тільки тому, дублінці (Dubliners) усвідомили: проблеми – це щось не матеріальне, це те, що існує тільки в нас в голові. Якщо в нас в голові немає проблем – їх немає ніде. Пізніше (О, набагато пізніше!), згадуючи це, я написав таке:

Весняне небо
Зазирає птахом
У кратери площ,
У каньйони вулиць.
Чому я такий розхристаний,
Як пілігрим слова
З дірявими черевиками палітри?
Весняні квіти –
Це білі, жовті й сині привиди
(Червоних не буває –
Ні весняних квітів, ні привидів,
Точніше – червоні привиди померли)
Ефемерної епохи веслярів.
Якщо ти плаваєш
По океану часу,
Чи літаєш
У просторі прозорих дерев, то:
Ти босоногий Августин:
Марно шукаєш
Одкровення Доната-єретика
Серед папірусів – квітів вишні.
Ти – візантієць останній:
У бібліотеці свого черепа
Марно гортаєш
Попіл спалених книг
Олександрійської бібліотеки
Своєї юності.
Ти в межичассі,
Яке ніколи не стане епохою.
Подушки хмар
Марно під голову мостиш
Хворому століттю.

...

птица Город
Шон Маклех

              «То , что происходит в моей голове гораздо интереснее чем то ,
               что происходит за ее пределами. »
                ( Лоуренс Данмор )

В апреле 1964 я посетил Стокгольм . Во время того эпического визита город совсем не напоминало мне ни город еретиков нет ( тем более !) Город викингов. Почему-то ассоциировалось оно у меня исключительно с сентиментальностью Ингвара Бергмана. А еще с птицей - нет, не с диким гусем Сельмы Лагерлеф , а с серым журавлем эпохи барокко. Блуждая по улицам этого ностальгического города , я встретил уличного художника, сказал мне следующее: "Вы не думайте , что Стокгольм - идеальный  город , здесь такие же проблемы , как и в других городах ... " И тогда я вдруг понял , что единственный город на Земле , не имеет проблем , это Дублин . И только потому , дублинцы ( Dubliners ) осознали проблемы - это нечто не материальное , это то , что существует только у нас в голове. Если у нас в голове нет проблем - их нет нигде . Позже (О , гораздо позже! ) , Вспоминая это , я написал:

...

Весеннее... небо!
Птицей... заглядывает!!
В кратеры площадей...
И в каньоны... улиц...

... почему я. Такой? Растрёпанный?

Как. Пилигрим. Слова...
(с дырявыми...) Башмаками...!

Палитры...
Весенних...! Цветов!!

... это. Белые... желтые...
(и синие!) Привидения.

Красных не бывает. Ни... весенних цветов...
(и ни привидений...) Точнее...!

... призраков. Красных (умерших...
... в той. Эфемерной!
 
Эпохе. Гребцов.

Если...! Ты плаваешь.
По океану времени...
(или...) Летаешь! В пространстве...

Деревьев...!!

... прозрачных.

... то. Ты. Босоногий Августин:
 
Напрасно... ищущий! Откровений...!!
Еретика. ДОната (среди...) Папирусов...
(цветов...) Вишни.

Ты...
 
Византиец. Последний:
(в библиотеке...) Своего черепа.

... стоя...!! Листаешь. Пепел сожженных... книг!

... библиотеки. Александрийской!! (своей...!) Юности.
... в межвременьи. Ты (которое...

... никогда...! Не станет. Эпохой.

...
...

... подушками. Облаков. Строит. Оно...!
(под голову...) Мост...
Заболевшему!!
Веку.

...

http://youtube.com/watch?v=cX-8ExDC27U Чайковского. Лебединое Озеро. Акт 2

...

"... дублинцы ( Dubliners ) осознали проблемы - это нечто не материальное , это то , что существует только у нас в голове. Если у нас в голове нет проблем - их нет нигде ." Шон Маклех.