Про100 прогулянка мiстом

Просто прогулянка містом сьогодні така особлива.
Бруньковіють каштани, абрикоси, сливи.
Черемха вибухне скоро цвітом.
Над світом прозора блакитна куля
і лише один, уявляєш, один інверсійний слід літака.

Місто тихе, місто мирне.
Така година, така мить.
Щемить трохи серце та вже не болить.
Горять свічки, котяться сльози
їх не спинити.
Ми не знаєм напевне
кому молимося,
у кого просимо миру,
кому каємося за гріхи.

Хижі очі урочі не буде вам харчу сьогодні вночі.
Та й на ранок не буде. Бо страх переможений нині,
бо там на спині з лопаток та ребер виткнулись крила,
їх пір'ячко біле розкуйводжує вітер
і запрошує до польоту.
Може прямо отак, зараз?
Чи діждатися ночі?
Хочу спитати, але знаю, що скажеш:
"Роби, що хочеш!"

Я не вірю, я знаю: ти є, брате_друже_отче...


Рецензии
Ось, нарешті, Ви справжній! Чи як сказати... живий)
Надіюсь, Ви зрозумієте що я хотіла сказати.

Рядки зачіпають за живе.
Я б сказала "Не зовсім про100 прогулянка..."*)

Брия-Натали   31.03.2014 22:35     Заявить о нарушении
))) Я і раніше ніби не зовсім був мертвим)
Дякую за теплі слова!

Валео Лученко   01.04.2014 10:47   Заявить о нарушении
живий, живий))
тільки застебнутий на всі гудзики і схований за ЛГ)

Брия-Натали   02.04.2014 00:39   Заявить о нарушении
От уже чого-чого а застебнутості на всі ґудзики за собою не помічав.))) А ЛГ все одно мої, я ж їх не позичаю, а створюю з власного психічного матеріалу. Інша справа, що читачі часто хочуть бачити щось там автобіографічне в твоїх текстах, але в літературі це рідко буває. :-)

Валео Лученко   02.04.2014 11:09   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.