Я вийду тихою ходою,
Туди де Ружин стріне теплотою.
Що вечора вечірніми вогнями,
Зі щирістю вітатиметься з нами.
Із подувом вітрів і хвиль- рікою,
Що вечора нема йому покою.
Що вечора,що ночі з його снами,
Він молодість стріча з її піснями.
З його шанованими вечорами,
Що Ружин ділиться із нами.
Вечірніми полями і лісами,
Він з нами розмовля словами.
Мій рідний Ружин я до тебе лину,
Теплом душі і запахом полину,
Трав шепітом,холодною росою,
Що вечора стрічатимусь з тобою.
Мій рідний краю я до тебе лину,
Надію нашу,пісню журавлину,
Солодким словом я до тебе зрину,
Мов птаха в небо,в нашу Україну.
(Понкратова.О.В.)
Я вийду тихою ходою
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114032900534
Свидетельство о публикации №114032900534
Рецензии