Евген Маланюк. Отрывок

...Века текли, сковав ярмом тяжёлым
В единое калеку и раба.

Коварный, хитрый, тёмный и ленивый,
В прогнившем тленьи умершей души
Он вырастил в себе паучье сердце:

Малюсенькое, скрюченное, злое,
Трусливое, завистливое к славе,
Покорное ордынским чужакам.

И, беззащитной землю оставляя,
Бежал, в неё воткнув своё копьё.

И так менял железный строй державы
На хищный свист чужого батога.

И обрекал на смерть, отрекшись, князя...
И отупевшим стадом шёл в полон.

Перевод с украинского


Євген Маланюк

Уривок

...І йшли віки, одним ярмом закуті,
Плекаючи каліку і раба.

Зрадливий,хитрий, темний і ледачий,
В гнилоснім тлінні мертвої душі
Він викохав собі павуче серце:

Мале, скоцюрблене, трусливо-ліоте,
Ненависне і заздре на величність,
Покірливе на низькість ханських стіп.

І так лишав беззахисную землю
Й, тікаючи, встромляв у ню свій спис.

І так міняв залізний лад держави
На хижий свист чужого батога.

І продавав на страту свого князя...
І тупо йшов отарою в ясир.