Долю України хлопчик у долонях ніс,
Серце України дядько в сіні віз,
А на волю України кинули кайдани,
Там де доля України радощів немає.
Хлопчик той летів із неба, прагнув до матусі.
Він жовто-блакитні крила розтинає досі.
Прагне знову він злетіти у небесну далечінь.
Відшукати тую долю що полили кров’ю.
І коли порине в небо, відчує смак волі,
Повернутись буде тяжко, тяжко до болі,
Але хлопець хоч малий, та козацького роду!
Він загине за волю, за кріпацьку долю.
Світлана Богуславська 27березня2014рік
Доля
© Copyright: Марова, 2014
Свидетельство о публикации №114032807334
Свидетельство о публикации №114032807334
Рецензии