Евген Маланюк. Постскриптум

О, да. Я знаю. Раньше ж прозревал
Мой горький дар в годину зла и гнева:
И кровь величья, и смертельный шквал,
И смеркшееся, вздыбленное небо,

И плач Афин, и крик летящей в бой
Неумолимой, разъярённой Спарты,
И гром эскадр, и бомб безумный вой,
И беспощадный жест руки на карте.

...Но словно пьяный, заповедный сон,
Что не доснившись, ждёт у изголовья, –
Светясь в вечернем солнце, Парфенон
Плывёт в готичный мрак средневековья.

Перевод с украинского


Євген Маланюк

Евген Маланюк. Постскріптум

О, так. Я знаю. Аджеж прозрівав
Мій дар гіркий годину мсти і гніву:
Це смеркле небо, цю кривавість слав,
Проорану гарматним плугом ниву,

Цей плач Атен і переможний крик
Нещадної, роз'яреної Спарти,
І грім ескадр, і бомб разючий сик,
І невмолимий рух руки на карті.

... Та як п'янкий, як заповідний сон,
Що не доснивсь, що обіцяє й кличе. –
Вечірнім сонцем сяйвний Партенон
Пливе в Готичну ніч середньовіччя.

17.11.1939