Про100 вино сьогоднi особливе

Просто вино сьогодні смакує якось особливо. Трішки солодке, терпке, кисле. Маґічне і в цьому сила. Грію в долонях келих. Дивлюся на сонце тьмяне. Чую, як  кров гаряча струмує в найкрихітніші судини. Від цього стає затишно, думки, ніби хмари плинуть.

Там за вікном дерева брунькуються щосекунди. Голуби міські вуркотять, горлиці тукотять. Світ живе своїм життям. Ми дійсно тут гості.

На канапі спить кіт. Хвилі його спокою ширяться. Виходять за межі кімнати, хати. Можливо вони сягають того місця в просторі-часі, яке ми називаємо раєм, спочинком благих душ. Моя покійна бабусі Ганна казала, що ми живемо в котячому світі, тому їх ображати не можна. І хоча я пам'ятаю, як вона іноді била Тигрика за вкрадену рибину, але я їй все життя вірю. Світ наш - справді котячий.

Я ловлю твої хвилі, котику мій старенький, милий. П'ю червоне вино Криму за твоє довголіття, за мир в цьому звар'ятованому світі, який я доконче знаю буде кращим, світлішим. В якому любов прибуватиме, як молоко в породілі.