Іде дорогою сирітка,
Сльозу із личка витира.
Немає ні тата ,ні мами ,
Одна на цім світі вона .
Сирітка, сирітка, сирітка ,
Нещасна сирітка мала .
Ніхто її не пожаліє,
Не потрібна нікому вона .
Давно її тато покинув ,
Маленька вона ще була .
А мама у неї померла ,
Коли вона вже підросла .
Сирітка іде подорозі ,
І долю свою проклина .
Для чого так жити на світі ,
Для чого родилась вона .
Ой Боже ж , ти Боже всесильний ,
Поглянь ти на мене згори .
Мене пожалій ти нещасну ,
Ти ж Боже мені поможи .
Вже вечір на землю спустився ,
І ніде сирітці поспать ,
І їсти немає нічого ,
Хоча б де сухарик дістать .
Ішли чоловік , і дружина .
До неї вони підійшли ,
Сирітку вони пожаліли ,
До дому вони привели .
Лишилася в них вона жити ,
Як рідною , стала вона .
І тата , і маму любила ,
Уже не сирітка вона .
3. Сирiтка
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114032708241
Свидетельство о публикации №114032708241
Рецензии