На сонячних кларнетах весни й миру,
Впліталась радість у дитячі сни.
Для них співала колискову Україна,
А Крим закінчив голосом війни.
Не грім з Росії, озброєні солдати…
Гриміли постріли на морі, на землі.
Русь Київська Московській Русі мати,
А воякам дві сторони межі.
Прийшли з Москви по здобич України,
Здобутки й землю Криму одібрать.
І вже московські цілять рідним в спину,
Немов славен слов’янину не брат..
То ж бійтесь Бога, біса супостати,
Невже земля схибнулася с коліс?!..
Невже вас для війни родила мати,
Щоб бачити на старості в труні?!..
Невже весняні сонячні кларнети,
Вам чути краще в траурних вінках?..
Одумайтесь!!! – щоб в долях ваших злети,
Не гризли вашу совість у гріхах!
То ж бiйтесь Бога, бiса супостати
© Copyright: Петро Керанчук, 2014
Свидетельство о публикации №114032700571
Свидетельство о публикации №114032700571
Рецензии