Наливаеться сонцем пшениця

Пломеніють в небі зірниці,
Не туманить з наших долин.
Наливається сонцем пшениця
Для духмяно-пахучих хлібин.

Я з родин, що в полі ночують,
Що кланяються вічно землі.
Жнивуючи втоми не чують,
І не сходять з долонь мозолі.

Вся сила відома в хлібині,
Щастя й міць, як хліб на столі,
Я тій сонця бажаю родині,
Котра ростить хліб на землі.

Доказ в цьому, певне, всім зайвий,
Світ крокує в безмежжя до нив.
Вся сила в колоссі врожайнім,
І в єднанні сільських родин.

Кожен рік, то крок п’ятирічки,
Колоссям квітує мій край.
В них трудярські вплетені стрічки,
На руках пухкий коровай.

Пломеніють в небі зірниці,
Не туманить з наших долин.
Наливається сонцем пшениця,
Для духмяно–пахучих хлібин.


Рецензии