Доля моя в Сотні Небесній
Мамо моя,в Україні весна,
Ніжністю вишня в садах зацвіта,
Проліском сонячний промінь зійшов,
Мамо,а я попрощатись прийшов.
Жити бажав я,матусю,з тобою,
І повінчатися мріяв весною,
Ще й збудувати хотів би я храм,
Й доню назвати,твоїм ім"ям.
Та не судилося...Доля моя,
В Сотні Небесній зорею сія,
Рід наш прославив до скону віків,
Мамо, я жити так дуже хотів.
Мамо не плач,озирнися навкруг,
Скоро розквітне поле і луг,
У незабудках в безсмартнику я,
В звуках сопілки,в піснях солов"я.
Мамо,я гіллка,що плід принесла,
Цвітом безсмертя душа зацвіла,
Жертву мою прийняли небеса,
І Україна з пітьми воскреса.
Мамо послухай, дзвони як грають,
Замість музик мене проводжають,
День сороковий нині матусю,
Рідна прощай, я вже не вернуся. 3/27/2014
Доля моя
© Copyright: Мария Круль, 2014
Свидетельство о публикации №114032710859
Свидетельство о публикации №114032710859
Рецензии
