Стоїть серед поля тополя ,
Вітер тополю гойда .
Коханого в неї немає ,
Стоїть серед поля одна .
Колись був і в неї коханий .
З кленом кохалась вона .
Клена на дрова зрубали ,
Залишилась в полі одна .
Часто за ним вона плаче ,
Клена кохає свого .
Може її й покохають ,
Ну не замінять його .
Падають сльози , як роси .
Клена згадала вона .
Плаче тополя у полі ,
Вітер тополю гойда .
18. Тополя
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114032600567
Свидетельство о публикации №114032600567
Рецензии