Люблю тебе, моя ти Украйно!
Хоча б тому, що на тебе я схожа.
Ти- жовто- блакитна.
Я також. Я встаю із сонцем рано.
і йду збирати суцвіття волошок
Щоб потім іх мов озера уплести
У жовто-пшеничну рівнину волосся.
Його вимальовував сам маестро
той самий, що і малював твій колос,
І твою осінь...
А небо , небо яке в тебе справжнє !
Дивилась я вгору немов у себе-
здавалось що небом була я завжди
і очі мої - то блакитний лебідь.
Печальний лебідь. Бо блакитні крила
не дають розправити самі ж люди.
то ненароком ,то війною криють,
не можно так просто біль цю забути.
Я люблю тебе моя ти вкраїно!
Всім серцем своім і так безкорисно.
Ти- птах великий. я ж- твоя -пір.їна.
В мені твій дух ,твоя харизма
блакитно-жовта...
Блакитно-жовта
© Copyright: Олексса, 2014
Свидетельство о публикации №114032604899
Свидетельство о публикации №114032604899
Рецензии