28. Кохання

Клен з калиною росли ,
Гіллям обнімались .
Люди їздили повз них ,
Ними милувались .

Клен калину обіймав ,
Нахилявсь над нею .
Він від вітру захищав ,
Мовби наречену .

Вона йому ягідки ,
Кожен рік родила ,
Ще маленькою була ,
Клена полюбила .

Клен з калиною росли ,
Гіллям обнімались .
Люди їздили повз них ,
Ними милувались .

Ну найшлися і такі ,
Що клена зрубали .
Над калиною знущались ,
Гілля поламали .

І стоїть вона сама ,
Ніхто не обійме .
Гілля зовсім повсихало ,
Лист не зеленіє .


Рецензии