Два платочка

В магазині у товпі
Загубились дві хустки,
Під ногами так лежали,
Між собою сперечались:

-Фі, яка брудна, дешева,
  Носова ганчірка – ти!
 Я ж смаглява, дорогенька,
З вишивкою на боці.

З китицями і яскрава,
Не простенька, ось як ти.
Інша гірко відповіла:
 - Подивися навкруги!

Ми ж обидві загубились,
Взуті ноги топчуть нас!
Ми – нікому не потрібні,
Ми – сміттям вже стали так!

Дорогою чи простою,
Можна бути лиш тоді,
Коли ти потрібен людям
І не губишся в путі!

У людей так теж ведеться,
Чи «простий», чи «дорогий»,
Нам життя одне дається,
Лиш потрібний був би ти!

Як живеш у цьому світі,
Знають лише Бог і ти,
Головне – «брудним» не бути,
Щоб «сміттям» не став в  житті!

 


Рецензии