я не О. Е

це все, що я можу сказати -
мені до чорта набридло сидіти
як в'язень, набридли ці грати
але не набридло співати.
все що я роблю - це граю
пантоміму щоранку і
щовечора.
і зовсім нічого не знаю
якби я була тобою, то розуміла б
та я не ти.
і навіть робити того не смію...
подумати навіть, ну як завжди.
тому кожен день забороняю собі
думати про тебе.
щось невідоме охороняє мене...
але ці сни, про ніжне і про палке-
ти вибач мені. це скоро мине
я так більше не можу
мені так подобалось спати
поряд.
бесоння мене не тривожить
але
мені подобається тримати
якщо не руку твою, то хоч подих
теплий, солодкий і зрозумілий
який я зовсім забула, але
це зовсім не подвиг
зовсім-зовсім не подвиг.
я перестала навіть фарбуватись
я не знаю що це зі мною
я не маю чим хизуватись
я боюся зіткнутись з війною.
я би просто говорила з тобою
ти міг іноді мене просто слухати
та я не о.е. я здаюся без бою
бо ми не зійшлися зуками...


Рецензии