Дивлюсь вночі я у вікно,
Як тихо спить моє село.
Щасливий сон десь людям сниться,
А тут чомусь мені не спиться.
Дивлюсь, любуюсь як дитина,
Он ще, а там іще хатина.
На річку вікнами моргають,
Немов би теж не спочивають.
Звисає місяць угорі,
Шепочуть зорі у лазурі.
Лиш сивий Дністер за селом
Гойдає стомленим човном.
Щомить світліше надворі,
Вгорі блідніють нічні зорі.
Роса лягає на травицю,
А все-таки мені не спиться.
Думки сягають в далину,
Невільно згадую війну.
Та швидше б ранок, щоб в турботі
Про все забутись на роботі.
Село
© Copyright: Иван Ян Кульчицкий, 2014
Свидетельство о публикации №114032509510
Свидетельство о публикации №114032509510
Рецензии