Про100 спокiй i гармонiя
Ніч, цвіркуни, місячні квіти.
Зорі, яких не злічити.
Ми бачимо лише їх минуле.
А деяких вже немає насправді.
Таке от диво просторо-часу над головою.
А в голові - пусто.
Жодної думки і це - добре.
Здається, що все оте сяйво нічного неба
заповнює твою торічелієву порожнечу.
І тіло твоє старече стає знову юним, гнучким, веселим.
І серце стає великим повним вмістилищем миру.
Цю ніч ти по-справжньому дихаєш.
Повітрям, росою, світлом пастельним, запахом бузини і груші.
Музику звідусіль чуєш. Нею стаєш.
Не ночуєш, бо гріх все оце забути,
загубити у снах-видіннях...
Просто гармонія, просто спокій
поселилися у моїх сінях
і тихесенько пробираються в передпокій.
Свидетельство о публикации №114032508413