Римованi фрази

                * * * 
Опісля так званих звитяг
зостався лише мовний стяг.
                * * *
Нашій країні, голій богині,
шиють красиві бікіні.
                * * *
Свобода народу –
не варити з нього воду.
                * * *
Народ наш – типовий афрохуторянин,
а жити хоче як єврогородянин.
                * * *
Як подумаєш про долю народу –
так і хочеться з мосту та в воду.
                * * *
Людина з душею і тілом,
як муха у нас під прицілом.
                * * *
Живем під неба сяйвом,
неначе люди зайві.
                * * *
У псевдонезалежній свиті
противно жить на білім світі.
                * * *
Як не хоче Бог допомогти,
чи не навести до чорта нам мости?
                * * *
Були очі голубі – стали каламутні.
Були люди трударі – стали наче трутні.
                * * *
Будь-яка влада має таку ваду –
замість народу, прислужує гаду.
                * * *
Наша влада – дурна серенада,
де лунає фальшива бравада.
                * * *
Молиться нині владна шпана –
хреститься ніби сам сатана.
                * * *
Жінкам штани, а решті гомиків в додачу
дала Європа нам як спадщину собачу.
                * * *
Глобалізація – сестра голубізації,
разом нищать нації.
                * * *
Істина – це скрижалі господні,
що розбиті дощенту сьогодні.
                * * *
Буває, як собака за кущами,
ховається істина за словами.
                * * *
 Не страшить нікого пекло,
бо й саме життя померкло.
                * * *
Дурість – хвороба невиліковна,
особливо, коли повна.
                * * *
Буває, з розуму спадають,
коли його надлишок мають.
                * * * 
Не просто посеред юрби
не втратити себе в собі.
                * * *
Щастя, коли місяць в ополонці,
зранку сяє в небі сонце.
                * * *
Щастя – це серця спокій
в тональності високій.
                * * *
Всохла річка не струмить,
згасле серце не болить.
                * * *
Рецепт життя – один навіки:
від старості немає л
                * * *
Природа дуже жорстока,
тому з батьками морока.
                * * *
Приходить з віком риса –
ніхто тобі не пише.
                * * *   
Сон – це диво, що буває,
як тіло спить, а душа гуляє.
                * * *
Рок – музика для тіла,
коли воно душі осточортіло.
                * * *
Книга на світі Божому –
це окуляри розуму.
                * * *
Думав, в літературу вклав новий мотив,
а в натурі вийшов справжній презерватив.
                * * *
Графоман –
серця власного обман.
                * * *
Надрукували щось його –
і він про себе ого-го…
                * * *
Стає поетів все більше й більше –
аж вуха пухнуть від їхніх віршів.
                * * *
Де в поезії чиновників юрма,
там поезії чортма.
                * * *
Бува, поезія так глибоко зарита,
що сам Пегас, шукаючи, злама копита.
                * * *
Кохання тягне серце за аркан,
щоб станцювати з ним канкан.
                * * *
Усяка Шахерезада
уміє крутити задом.
                * * *
Він жив з відкритим забралом,
тому життя його не розпирало.
                * * *
Діти та онуки – то наші руки,
які заламуєм під час розпуки.
                * * *
З віком кожна жінка – відьма,
а чоловік – сидить сидьма.
                * * *
      Молодого ніччю мучить дур,
а старого – сечовий міхур.
                * * *
Молодому – жінка сниться,
а старому – сциться й сциться.