Cльози мої у думках плескочуть,
Ти мені снишся кожної ночі,
Натягуєш струни до посиніння,
Очікуєш слабкості і поклоніння.
Ти вбрана у чорне,в очах тільки небо.
Дощі,схаменіться,так більше не треба!
Обіцянки – море,ти в ньому не тонеш.
Долоні у танці і ти охолонеш.
Я зламана лялька,я пташка безкрила,
Мені треба крихту одвічної сили,
Лиш смерті цілунок омріяна мрія.
У серця пів року уже істерія.
Де лікар?де мама?де місце моє?
Казали,кохання лілею уб’є,
Руками по стінах,мій погляд туманний,
Останній ривок – крик гортанний.
Пташки у вирій,душа до хмар,
Нитки обрізав мій лялькар.
Я вільна,смерть дарує спокій,
Вона,на диво,кароока.
две розы
© Copyright: Мая Раевская, 2014
Свидетельство о публикации №114032507537
Свидетельство о публикации №114032507537
Рецензии