Лишились квіти на бруківці,
Порожні квіти без життя,
Цілує вітер їх пелюстки,
Її колишні почуття,
Вона сидить простоволоса,
Вона блукає босоніж,
Вона сидить така жіноча,
А повз блукає сто облич,
Собор дивився надто
Мудрий
З своїм одвічним:
- Все мине………
А серце тріпотіло в грудях,
Уже розбите,
Не твоє……..
25.03.2014
Уже розбите
© Copyright: Алена Скиба, 2014
Свидетельство о публикации №114032510952
Свидетельство о публикации №114032510952
Рецензии