Життя

З тих пір, як межі розорали,
Як молота з серпом з’єднали,
Пізнав життя і щастя долі
На нашому колгоспнім полі.

Пізнав на ниві колосистій,
В дівочій пісні голосистій,
Де колос зерно наливав
Я сонце в росах зустрічав.

Трудивсь від сходу й до заходу
На благо нашого народу.
Спішив вперед, ночей не спав,
В труді життя своє пізнав!


Рецензии