Стоїть тополя серед поля ,
Колись дорога тут була .
Роки пройшли , і все змінилось ,
Дороги тої вже нема .
Роки ідуть , і все міняють ,
І люди також вже не ті .
Ті люди вже давно померли ,
Хіба що сняться у вісні .
Нема вже батька , нема діда ,
І прадід також вже лежить .
І я не знаю іще скільки ,
Мені залишилося жить .
Спасибі батькові , і матері ,
Що я на світі появивсь ,
Що він мене устиг зачати ,
Бо я б ніколи не родивсь .
І мене б люди не узнали ,
А так на світі я живу .
Пишу пісні , і їх співаю ,
І свою жінку я люблю .
Качає вітер ту тополю ,
Тополю хоче поламать .
Тополя бореться із вітром ,
Ще хоче трохи постоять .
Стоїть тополя серед поля ,
Колись дорога тут була .
Роки пройшли усе змінилось ,
Дороги тої вже нема .
39. Тополя
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114032405002
Свидетельство о публикации №114032405002
Рецензии