52. Доля
Дівчина ходила .
Вона собі в Бога ,
Доленьку просила .
Ой просила долю ,
Не таку , як в мами .
Бо її матуся ,
Долю проклинає .
В її мами доля ,
Дуже не щаслива .
Козаченька мама ,
Була полюбила .
Козаченька мама ,
Була полюбила ,
І від козаченька ,
Її народила .
Думала , що буде ,
Він її любити ,
І йому рішила ,
Дитя народити .
А він її кинув ,
Поїхав далеко ,
Залишилась мама ,
На руках із нею .
Ой у полі , полі ,
Дівчина ходила .
Вона собі в Бога ,
Доленьки просила .
Свидетельство о публикации №114032404827