***
Блукаю в шелесті осіннім,
у нетривкій уяві сну
журливу пісню вітру чую –
Він загубив свою Весну,
що в трепеті Його обіймів
стелила постіль із барвінку мрій…
І Тиша пахла диким Лісом…
В передчутті неоголошеній війні
завмерли роси-сльози
із крапель болю дописуючи вірш,
в безхмарнім небі,
на сторінках пустих надій,
за шторами сліпого Міражу…
Тінь одинока виглядає пару…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114032402303
Свидетельство о публикации №114032402303
Рецензии