2

дві подруги.вже відома Наталка та Лара полять буряки.Кожен день з третьої ранку
до вечора гнуть спину на полі.
Їздять до поля на машині з іншими людьми
але одного разу...
приїхали раненько.нахилились і давай...
в обід відпочили  під деревами .а потім знову до роботи
та так заробились.що запізнились на машину
а пололи далеко.що робити?
вода закінчилась.жара.втомились.
-Ну.ходім потихеньку
пішли.ідуть.ідуть от Лара й каже:"ну проїдь хто-небудь і на колесі причеплюсь
і тут.щось дирчить
-о їде хтось(Лариса)
-не дай Бог(прошепотіла Наталка)
на всіх"парах"летить Вовчик на мотоциклі.а в колясці сіно
-о тебе сам Бог послав.-щебече Лара
-навряд-шепоче Наталка
лара вмощується позаду Вовчика
а Наталка каже:"Лара. може пішки?"
-ти .що дурна?п,ять хвилин і ми вдома.краще погано їхати.а не добре йти
-а я б пішла.мовила Наталка.але зітхнувши(що поробиш)вмостилась на сіно
поїхали
Вовчик мчить не дивлячись на ями.вже незабаром ярок
Вовчик кидае кермо .нахиляється і починає на великій швидкісті ковирятись біля мотору
Лара вчепившись в чуба лупцює його по спині волаючи .що є сили
біля самого краю прірви.Вовчик.наче нічого не сталося повертає кермо і газує далі.продовжуючи ковирятись біля мотору
Лара вже не кричить.не б,є.лише вирячила оченята.(видно молиться)
так на повній швидкісті доїхали до хати
Наталка злізла з сіна.Вовчик побіг до двору.а Лара ще довго сиділа.наче мертва
потім ледве злізши з мотоцикла тремтячими ногами дошкандибала до лави і сівши сказала:
-наступного разу.хто б не їхав.які б ми не були вморені йдемо пішки
-а я тебе просила.-винувато мовила Наталка