Ирина Иммер, перевод А. Фомичёв
О, мудрость осени! И шорох вместо слов –
Прощанье дерева с листвою под ногами…
Тускнеет золото древесных куполов,
Молитву ветра разнося меж берегами…
Черница Осень, отпусти мои грехи –
И первый снег мне сердце успокоит…
Заката пламени сверкают языки,
Но я в ночи, уже в ночи душою…
--------------------------------------
О мудрість осені, о шерех розставань
Листка на дереві із листям під ногами...
І тьмаве золото необлетілих бань
Молитву вітру носить берегами...
Ти висповідай, осене, мене,-
Тже білий сніг мою чекає душу.
І захід семафорно спалахне,
І спогад мій у ніч повільно рушить.
О, мудрость осени и шорох вместо слов...
© Copyright: Антон Фомичев, 2014
Свидетельство о публикации №114032308092
Свидетельство о публикации №114032308092
Рецензии