я гублюся у просторі й часі
все шукаю відповіді.
що стається в країні наразі,
і як далі з цим жити мені?
як здолати синдроми майдану,
що сказати іншим про це.
я змінитися маю негайно,
час безжально плює у лице.
ви герої нема суперечок,
ми в біді, йде біда по біду,
що з того, що розіб`ємо глечик,
і що зараз у смуті піду.
може вам ніхто не віддячить.
хай лишаються сила і честь.
Україна ще знову заплаче.
будем тут не у розкошах десь.
синдрому майдану
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2014
Свидетельство о публикации №114032304484
Свидетельство о публикации №114032304484
Рецензии