Тебе я Осінню намалював у віршах.
Серед заграв думок, на самоті - своєю,
щоби помітила, повірила мені ти:
не іграшка думки, то так про тебе
я у тиші мрію!..
В пустелі чорних сновидінь,
слизьких долонях часу,
де взагалі без всяких змін
лишили нас події днів вчорашніх…
Я радий коли бачу твої очі повні щастя,
неначе у нірвані Див,
моя Душа палає
бо я в тобі втопаю
аж до безкраю почуттів –
на двох ділю хвилини часу
і бавлюсь пристрастю
твого мовчання,
і спокушаюсь шелестом
турботливих надій…
Я осiнню намалював тебе...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114032302580
Свидетельство о публикации №114032302580
Рецензии