Гори. укр
Всі зустрічі, прощання і слова.
А вслід вітри осінні – стоголоссям,
Та не жива вже. Мабуть, не жива…
Поїхав ти автобусом останнім,
Не обіцяв дзвінків ти і стрічань…
Було – лише моїм – оте кохання.
Тепер мої – і сльози, і печаль…
Так легко у кружлянні листопадовім
Я вірила – прийшла моя весна!
А ти уже на дальній шлях поглядував,
В твоїх думках уже я не жила…
Зібрала все. Твої слова, і вірші,
Твої – такі неправедні – дари.
У вогнище! Мене немає більше!
Гори все синім полум’ям! Гори!!!
Свидетельство о публикации №114032300176