Яка сумна пiсня - душою и серцем,
Спогад далекого пiвдня, - що не повернЕться,
Така болюча, мов жалюче терня,
I не вирвати з сердця, навiки втрачене,
Без надiї на повернення необачене...
Але – ж, життя iде, i треба жити далi,
Дивитись уперед, хоч за плечима - печалi,
Хоч така довга путь - залишилась,як увi снi,
Коли було кохання i квiти ряснi...
Яка сумна пiсня... Але–ж - iї не треба,
Шукай яснi спогади у весняного неба,
У сонечка ясного та вiтра вiльного,
Що розвiе печалi - суму божевiльного...
Дивись у небо... питай у нього...
-- Як далi жити, без навколо тяжкОго...
***********************************
Сумна пiсня в душi лунае...
© Copyright: Алла Зили, 2014
Свидетельство о публикации №114032310572
Свидетельство о публикации №114032310572
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.