Дiдова рiка

…Кружляє ріка між крутих берегів,
   прикрашених гніздами бистрих пташок.
Біжить у майбутнє із сивих віків
   і пляж відшліфовує. Кухар-пісок 
      готує міраж на малому вогні,
         а верби туди сиплють листя-приправу.
І подуви вітру із лук, запашні,
   колишуть комиш. Ось маленький равлик
      повзе по гіллячці. А рибки в затоці
          лілеям розчісують нитки стеблин.
Я берегом йду, і на кожному кроці
    нові відчуття із духовних глибин
       здіймаються в серце. Воно в насолоді
          карбує у пам’яті день цей ясний.
І сум за дитинством тікає, мов злодій,
    на цвинтар. У пісні веселій гучній
        птахи за турботу Творця прославляють,
            підспівують їм басовито хори
               джмелині, які в конюшині літають.
А соло сопрано пищить із нори
   малесенька мишка. І в’ється стежина,
      їй напрямок вказують води ріки.
Я йду і збираю у жменю ожину,
   прямую до діда у дім крізь роки…

2010-22.03.2014

Пи.Си. Переробка твору