Знову зимно холодно вранц

Знову зимно і холодно вранці…
Знов Весна не йде на поріг…
Вже зовсім набридли ті хлопці,
Що квіти кидають до моїх ніг..

Чому, спитаєте, на душі сумно?
Чому немає щастя в очах?
Просто поруч не бачу того,
Хто часто сниться мені по ночам…

Поруч нема його рук,
Зовсім не бачу блакитних очей…
Голос, ніби віддалений звук,
Посмішку пам’ятаю лишень…

…Забрали кохання і долю мою…
Забрали…а хочу спитати – навіщо???
Не винний! Не винний!!! Не винний, молю!!!
Молю, відпустіть, бо Він інший…

Він вище за скоєне все -
Він Янгол, що спустився із неба…
До мене Він лине, до мене Він йде –
Пустіть, йому треба до мене!!!

…Гаразд…

Пустіть не до мене – до іншої,
Пустіть десь в іншім краю!
Щоб тільки світилися Його очі!
Щоб тільки серце билось, молю!!!

Відпустіть, і тоді я забуду,
Заспокою я душу свою…
І, можливо, знов покохаю
Та свою долю прийму…

…Знову зимно і холодно вранці…
Знов Весна не йде на поріг…
Та все ж світяться мої очі
Сльозами вічних надій!

2007р.