Пострiл
Боїться схибити напевно…
Хоч я не раз казав: «життя ріка»,
Не раз в житті було даремно…
То все бурхливо, то поволі йде,
Я чую ритм, тоді так хочу жити…
По венах кров…ще начебто тече…
Та він пішов…уже комусь служити…
Комусь, там в небі, де світліше,
Там ще не опустивсь курок…
А тут, вже злості ніша…
Короткий звук, останній крок…
І все, уже життя скінчилось,
Останній постріл пролунав…
Останнє речення із губ зронилось:
«Де ти була, коли гукав?»
2012
Свидетельство о публикации №114032107113