94. Чужа сторонка

Живе вчужій сторонці ,
Дівчина молода .
Живе без тата й мами ,
Бо там її сім'я .

Як дім вона згадає ,
Аж серденько болить .
Живе в чужій сторонці ,
Серед людей чужих .

Вже роки пролетіли ,
Потроху вже звика .
Тут діти нарадились ,
Вона вже не сама .

Своє гніздечко звила ,
Внучатко вже росте .
Уже в чужій сторонці ,
Все рідне ,  все своє .

Отак і її мама ,
Колись з дому пішла .
Також в чужій сторонці ,
Лишилася сама .

Така у них вже доля ,
Домівку залишать .
Без тата і без мами ,
Свою сім'ю складать .

В чужу сторонку доля ,
Дівчину завела .
Живе в чужій сторонці ,
Бабуся молода .


Рецензии