94. Чужа сторонка
Дівчина молода .
Живе без тата й мами ,
Бо там її сім'я .
Як дім вона згадає ,
Аж серденько болить .
Живе в чужій сторонці ,
Серед людей чужих .
Вже роки пролетіли ,
Потроху вже звика .
Тут діти нарадились ,
Вона вже не сама .
Своє гніздечко звила ,
Внучатко вже росте .
Уже в чужій сторонці ,
Все рідне , все своє .
Отак і її мама ,
Колись з дому пішла .
Також в чужій сторонці ,
Лишилася сама .
Така у них вже доля ,
Домівку залишать .
Без тата і без мами ,
Свою сім'ю складать .
В чужу сторонку доля ,
Дівчину завела .
Живе в чужій сторонці ,
Бабуся молода .
Свидетельство о публикации №114032104261