103. Трагедiя

Жила баба у селі ,
Свою хату мала .
Все життя вона робила ,
Гроші заробляла .

А коли старою стала ,
Стала їх складати .
Щоб було коли помре ,
За що поховати .

Дітей в неї не було ,
Діток не родила .
Жила вона сама в хаті ,
В приют не хотіла .

Рідних в селі не було ,
Жила сама в хаті .
І ворюги , її часто ,
Стали навіщати .

Прийдуть в гості  , погостюють ,
Трохи щось поможуть ,
Бо ворюги тоже люди ,
Тоже грошей хочуть .

Баба поміч цінувала  .
Трохи їм платила .
Ну ворюгам цього мало ,
Більше захотіли .

Раз задумали ворюги ,
В баби гроші взяти .
Зайшли в вечері до неї ,
Як стемніло в хаті .

Вони в двері постукали ,
Баба відчинила .
На порозі стоїть Інна ,
І якийсь хлопчина .

Ми прийшли до тебе в гості ,
Інна їй сказала .
Вона бабу відштовхнула ,
На порозі стала .

Гроші бабо нам давай,
Сказав їй хлопчина .
Він на руки бабу взяв ,
І у ліжко кинув .

Що ти робиш мені Інна ,
В тебе ж є дитина .
І у тебе ж мати є ,
Тебе породила .

Грошей я вам не віддам ,
Бо я їх сховала .
Хоч убийте ви мене .
І плакати стала .

Гроші нам ти віддаси ,
Інна їй сказала .
Стала праскою пекти ,
Гроші вибивала .

Інна рота їй закрила ,
Щоб та не кричала .
Бо сусіди ще не спали ,
Ще почують бабу .

На животі праска стоїть ,
З живота диміло .
Баба мертвою була ,
Очі вже закрила .

А на ранок в селі галас ,
До міліції вже звонять .
Приїхала міліція ,
І онук полковник .

По селу ходити стали ,
І про все питати .
Може бачив хтось з людей ,
Хто ходив до баби .

Ну тут люди і вказали .
Зразу на Лопатку .
Пішли зразу до Лопатки ,
Щоб бандюг забрати .

Ну бандюги повтікали .
Смалене почули .
Сама Інна стоїть в хаті  ,
Дитину годує .

В неї руки всі тремтять .
Щось димить у грубі .
То вона одежу палить ,
В якій був злодюга .

А злодюга її брат .
В гості він приїхав .
Із Інною вони вдвох ,
До баби ходили .

Ну міліція не спала .
Бистро половили .
І Лопатчиху і брата ,
Уже засудили .

Сидить Інна через бабу .
Сидить з своїм братом .
А таких , як Інна з братом ,
В нас , є ще багато .