На станції метро.
Була колись весна,
Була любов ясна
і мрія світла ,чиста,
як райдуга барвиста.
Тепер ми стоїмо
На станції метро,
Обпалені життям,
Чужі вже- ти і я.
По молодості ми
Любов не зберегли.
Образи, каяття
Несли у майбуття.
Ми зараз стоїмо
На станції метро,
Обпалені життям,
Чужі вже- ти і я.
Нас рейки розведуть,
У кожного свій путь,
У кожного своя
Робота, дім, сім’я.
Ми зараз стоїмо
На станції метро,
Обпалені життям,
Чужі вже -ти і я.
на станции метро
© Copyright: Уляна Демченко, 2014
Свидетельство о публикации №114032101020
Свидетельство о публикации №114032101020
Рецензии