Годинник вперто рахував секунди .
ми мов малі, тримаючись за руки,
летіли вище неба, вище хмар ...
А пам'ятаєш? Дощ ще накрапав...
І поцілунок, що солодший меда ,
а зорі, що дивилися на тебе?
та музика, та висота,
тремтіння ніжне на вустах ...
А пам'ятаєш , як ти захворів?
Ті апельсини, сльози?
холодний вітер, мокрі мої ноги ...
А пам'ятаєш, подорож на дачу... ?
тей косячок , гітарку , ніч...
світанок.....ледачий, довгий, нудний день..
і посмішку до кави...
память
© Copyright: Кристина Плашкина, 2014
Свидетельство о публикации №114032101016
Свидетельство о публикации №114032101016
Рецензии