Скільки тих історій
Знаю у житті…
То ж я розкажу в байці
Історію сім’ї:
В родині проживали
Заздрість, Доброта,
Жадібність і Людяність,
І Простота свята.
Як ревнощі ті Заздрощі,
Кричали: - Все мені!
А Жадібність їй вторила,
Що ми тут головні!
Ділилась, працювала
На них та Доброта,
А Простота тихенько
Останнє віддала.
Людяність журилася
Від них всіх крадькома -
В родині зле творилося,
Точилась боротьба.
І Доброта по мудрому,
І Простота свята
Дивились на рідню свою:
-Невже рідня чужа?!
І мовчки відверталися
Від алчної рідні,
Їм важко без поваги,
Так жити у сім’ї.
Є змога раду дати,
Сказати сім’ї всій,
Що краще в мирі жити
На відстані усім!
Там добре лиш живеться,
Де заздрощів нема,
Де в домі є повага
Любов, а не війна!
В. П. Большакова
21. 10. 2013р.
Там добре лиш живеться...
© Copyright: Валентина Большакова 59, 2014
Свидетельство о публикации №114032009609
Свидетельство о публикации №114032009609
Рецензии