Украине-Матери с переводом на украинский язык

Я люблю земли своей печаль,
Долгие тягучие мотивы,
Украинских нив златую даль,
Берега озёр, где плачут ивы.

Здесь леса шумят, покрыв холмы,
Здесь Душа вся в звоне колоколен,
Жили здесь великие Умы,
Прославляя  край  казачьей  доли!

Мало-Россия иль Украины край,
Где везде звучит наш милый суржик…
Двери всем открыв в свой «малый рай»,
Не сказав, кто нужен и не нужен.

Ты так не похожа на других,
К мукам терпелива, как Мадонна,
И прощаешь алчность «псов» твоих,
Кои у трибуны рвут «корону»!

Всё взываешь к совести опять,
Как детей, что над бедой глумятся!
Ждёшь их отрезвленья, словно мать,
Сыновья с которой лезут драться…

Как я на тебя похожа, Мать,
Украина – раненая птица!
Ты должна с колен себя поднять,
Фениксом из пепла возродиться!

И раз так случилось, невзначай —
Стали мы Душой с тобой едины!
Пусть со мной поёт твоя Печаль,
Сердце, Дух и Сила Украины!


УКРАЇНІ – МАТЕРІ

переклад на укр. В.Авраменко

Я люблю пісень твоїх печаль
Україно, матінко козача,
Золото пшениць і синю даль,
Береги озер, де верби плачуть…

Тут шумлять на пагорбах ліси
Дзвін церковний стелеться над полем
Тут колиска розуму й краси,
Світ козацький єдності і волі…

Україна — калиновий край,
Земляка почую — де не буду,
Всім відкрила свій маленький рай
І зігріла кожного на грудях

І немає в світі більш таких —
Чиста та невинна, як Мадонна,
Віру покладаєш на синів своїх,
Що гризуться в раді за корону

Серце твоє сповнене жалю,
Бо твої сини тебе не чують,
В очах твоїх краплі кришталю —
Щирі сльози душі їм лікують.

Україно, зранений мій Птах,
Як ми схожі, Матінко, з тобою,
Піднімись з колін, моя свята,
Феніксом з вогню лети на волю

Ми ж у двох горіли в тім вогні,
В нас одна душа з тобою нині,
І  тому несу я в світ пісні
Серце, дух і силу України!


УКРАЇНІ – МАТЕРІ

Переклад на укр. Олександра Михалюка
 
Земле рідна, я люблю журбу,
що бринить в твоїх п’янких мотивах,
над ставочком схилену вербу,
українські золотисті ниви.

Тут з продавнини шумлять гаї,
Звуки дзвону в душу проникають,
Прославляли край цей мудрїї,
Тішачись краси його розмаєм.

Цей козацький украинський край
В кожному кутку, де інший говір,
Всіх впустив у свій маленький рай,
Попре різні зовнішність і мову

Ти, Вкраїно, не такая, як всі,
Ти терпінням схожа на Мадонну,
Пробачаєш жадібність князьків,
Тих, хто ділить владу біля трону

Просиш їх спокутувати гріх,
Мов дітей, над лихом що глузують,
Ждеш, що протверезяться, та їх,
Це від лиходійства не рятує,

Птах поранений, тобі низький уклін,
Ми з тобою дуже схожі, Нене,
Ти повинна звестися з колін,
Відродитись з попілу, як Фенікс.

Ми здолаєм напасті, хіба,
Наші душі, Мамо, не єдині?
Хай зі мною співа твоя журба
 серце, дух і снага, Україно!