Стоїть мати , біля хати ,
Дуже , дуже плаче .
Бо свого вона синочка .
Більше не побаче .
Пішов в армію служити ,
І там його вбили .
Його вбили за двадцятку ,
І не пожаліли .
На присягу приїздила ,
Привезла і гроші .
Два сержанти побачили ,
Захотіли тоже .
Вони в нього вимагали ,
Не хотів віддати .
Вони його так побили ,
Все повідбивали .
Будь проклята дідівщина ,
Що ти наробила .
Ішов в армію служити ,
Вже немає сина .
115. Дiдiвщина
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114032004740
Свидетельство о публикации №114032004740
Рецензии