У нас в селі , відбувся день села .
Багатолюдний празник був .
На празнику згадали всих .
Забутим , щоб ніхто небув .
Хто як робив ,
Кому весілля золоте .
Згадали добрим словом всих .
Хароша хай традиція живе .
Раніше за сумлінну працю ,
Медалі й ордени давали .
Ну в нашому селі ,
Їх дуже мало получало .
Ну в те число , і мати увійшла ,
Бо заробила ордена вона .
Таких людей всі поважали ,
Ніколи їх не забували .
На празнику рішили також їх згадать ,
По подарункові їм дать .
Згадали всих , лише її забули ,
Про орден наче і не чули .
Про матір , і про орден , син забув ,
Неначе він про нього і не чув .
Нехай лежить відпочива ,
Може чужий про нього хтось згада .
271. Забутий орден
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114032004648
Свидетельство о публикации №114032004648
Рецензии