В той час, коли так тяжко було люду,
Коли від вбивств та крові сльози не вщухали в матерів
Запланували «браття» ще одну гірку наругу,
Направили війська «на допомогу» в Крим…
Ви - «генії» кремлівського кровавого гнізда…
Вам в сні страшному не могло приснитись,
Що Україна не боїться вас, і все оце дарма,
Ви можете лише над Україною глумитись.
Хто право дав вам - нелюдам московським…
Чинити те, за що Господь карає?
За що, усі ваші родинні покоління
В вогні горітимуть за українські сльози та знущання.
Де совість? Де її загарбникам узяти?
Вони у грошах тануть як в багні.
Ви свій народ тримаєте у пастці,
І тягнете його в своїм пекельному ярмі.
Поки не пізно – схаменіться люди!
Якщо вас можна так назвати.
Рятуйте свій народ, любіть свою державу,
Згадайте те, що на світ вас породила мати!
В той час, коли так тяжко було люду
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114032003487
Свидетельство о публикации №114032003487
Рецензии