Тимошенко Дьявол приглянулся –
Может жажду власти утолить…
Даже перед Богом не согнулся,
И умеет пакости творить.
Ей ведь трупы подавай… на сотни,
Страх и обожание в глазах…
Чтобы разум жаждой крови отнял,
Чтобы в разрушениях размах…
Любо покупать за деньги души,
Любо ведьмы силу ощущать…
Чёрной заливать свободу тушью,
Боль и ярость в сердце загонять.
Ей любви мгновенья недоступны:
Оболочка с пустотой внутри…
Очі хижі, лисячі, підступні,
При занадто обраній ціні.
Навіть Чорт не зміг її кохати,
Бо надміру плеще язиком…
І хоча з дитинства він рогатий,
Поряд с Юлею здається віслюком.
Де надміру, там кінець поганий,
Очі у Кохання геть сумні:
Час життя у жінки снігом тане,
А вона не згадує рідні…
Донька стала лялькою, що плаче,
С пасмами на скронях сивини…
Десь у небі пролітає качур,
Тільки недосяжний він з тюрми…
Тимошенко Дьявол приглянулся
© Copyright: Наталия Рудченко, 2014
Свидетельство о публикации №114032002720
Свидетельство о публикации №114032002720
Рецензии