Живу в чужому кра
Та серце не змовкає:Війна!!!,Війна!!!,Війна!!!.
Я плачу і молюся,за український край,
В душі моїй жалоба,а хтось вважає-рай.
І словом закидає й висміює не раз,
Я тим не переймаюсь,не маю я образ.
Лягла моя стежина в далекії світи,
А в серці Україна лишилась назавжди.
Для мене освятились і мова й вишиття,
Для мене Україна і мрія і життя.
Така нестерпна туга,такий великий жаль,
І у веселі свята на серці є печаль.
Та,хто ж це зрозуміє і хто відчує біль,
Лиш емігрант,що все це нелегко пережив.3/7/2014
Свидетельство о публикации №114032000218