Один день від світання до смерку.
Сто таких не однакових днів,
Що наповнені тугою й смертю,
Що згоріли у чорнім вогні.
У минуле дивлюсь, як в люстерко.
Сто днів з дров, сто днів шин і без снів.
З рук, що були відкриті й простерті,
В річку лилася кров, і без слів.
Чорний дим на цілісіньке небо,
Сніг від крові червоний лежить.
Я запитую тільки у себе ,
Що можу я у цьому змінить?
Тихим плином ,широкий Дніпро,
Мовчки спомин несе в силі вод.
Зорі й місяць, - ви свідки цього,
Свідок вічний, наш цілий народ
Один день в д св тання до смерку
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2014
Свидетельство о публикации №114032001339
Свидетельство о публикации №114032001339
Рецензии