Душе нету места - сейчас 21 век
Душі, немає, місця,
Коли на дворі, 21 сторіччя,
Світом, правлять, чужі страхи,
А, люди живуть, як вільні птахи.
А моя душа, хоче спокою,
І відчути, нарешті, що вона, є живою.
Їй, не потрібні чужі, листи
Вона, не зможе, як усі, за течією плисти...
Але, по при душевний, біль,
Я знову, чую, із звідусіль,
Про, чужий, такий знайомий, світ.
У, якому, війна іде, за недостиглий плід.
Людиною, керують, почуття, все дозволених бажань,
А, мені, хочеться сказати: «Мені жаль»,
І на душу мою, знову, лягає печаль,
А, вітер, так ніжно, розвіває, білу, вуаль!
У, мене теж, таке, буває
Що, вітер, коси заплітає,
Що, серце, стомлене, любов’ю,
Не, хоче, писати, листів, своєю, кров’ю.
22.04.12.р.Б.
Свидетельство о публикации №114032011512
Валентина Кау-Тен-Чжи 13.04.2015 19:00 Заявить о нарушении