А знаєш, я пишу тобі листи –
Занадто довгі, змучено-відверті, –
Які не здатна в жодному вмістить
(Ба, навіть електронному!) конверті.
Листи про все, чого ще не було,
Й чого, здається, бути вже не може.
Охайний підпис, правильне число,
Постскриптум на сторінку (а чи й довше)…
І шлях тому єдиний – у вогонь,
Бо іно дим, розчинений в повітрі,
Не має жодних дійсних перепон,
Аби до тебе, любий, долетіти.
19.03.14
Ненадiсланi листи
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2014
Свидетельство о публикации №114032000107
Свидетельство о публикации №114032000107
Рецензии