284. Бiля хати
Я стояла з парубком .
А він мене цилував ,
І до себе пригортав .
Ой парубче , парубче ,
Відпусти краще мене .
Ато будеш клопіт мати ,
І від матері тікати .
Вона буде мене бити ,
А тебе буде журити .
Щоб ти совість трохи мав ,
І мене ти не займав .
Ти дівчино не хвилюйся ,
Я матері не боюся .
Я її уговорю ,
І у хату заведу .
Мені й батько не страшний ,
Колись був , і він такий .
Твою матір цилував ,
І до себе пригортав .
Біля хати під тинком ,
Я стояла з парубком .
А він мене цилував ,
І до себе пригортав .
Свидетельство о публикации №114031907752